Прогресивна електронна музика[ред. • ред. код]

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Неперевірена версія

Прогресивна електронна музика (або, точніше прогресивна електронна танцювальна музика) - термін, що включає різні стилі електронної танцювальної музики, що позичають техніки прогресивної музики і включають такі стилі як прогресивний транс, прогресивний хауз, прогресивне техно та прогресивний брейк.

Більшість треків електронної танювальної музики продукуються таким чином, що дають змогу диск-жокеям з'єднувати їх без "без шва". На відміну від композицій таких жанрів як хард хауз або Hi-NRG, характер розташування амплітудних максимумів та мінімумів робить прогресивну танцювальну музику гнучкішою. Нашарування різних звуків та їх повільне включення та виключення з міксу стало провідною ідеєю прогресивного руху.

Термін "прогресивна музика" стосовно електроніки виник в середині 1980-х років з розквітом чиказького хаузу та детройтського техно, для окреслення витоків електронної танцювальної музики як потужного і перспективного руху. Продюсер детройтського техно Stacey Pullen сказав в інтерв'ю наступне

"раніше музику, що ми називаємо хауз, техно, ми також називали прогресивною – у значенні футуристичного розуміння музики. Ось що ми називали прогресивним."[1]

Сьогодні термін "прогресивний" типовно відсилає до композицій, що мають по висхідній, хоча існують і інші значення терміну: прогресивний транс часто позначає вид трансової музики, що відрізняється меншою мелодичністю та більшою атмосферністю, а "прогресивний хауз" відрізняється більшою відкритістю напрямку для запозичень з інших музичних стилів. Ці запозичення можуть стосуватися таких елементів як, гітарні рифи, згенеровані комп'ютером шуми або інші.

Специфічним напрямком є також прогресивна електроніка, як різновид музики нью-ейдж і містить елементи прогресивного року, європейської академічної музики, ембієнту та електронної музики. Цим терміном описують творчість Vangelis та Jean Michel Jarre.